Вони руйнують дещо значно більше ніж міста

Вони руйнують дещо значно більше ніж міста

Душі моїх любих

Моїх коханих

Їх слова , кров’яними згустками падають на зневажанну землю

Хто ви ?

Що за біль несете ?

І ваші звучать як гіркий курок

Слова ваші страшні

І мені від них лячно

Змужніла обличчя

Страховинні слова лунають з губ твоїх

І хто їм ворог

Той їм і отець

І я не дихаю

Чекаю

Мірахами по тілу

Ні , ні , ні

Не стріляй ! Залиш ті душі

Безгрішні ще поспати

Не буди о п’ятій ранку

Не зову , не клич

Не спотворюй дітей

Не виривай молочні зуби злісно

Щетиною не покривай дитяче обличчя

І тиша

Тиша

Постріл ?

Крик !