Ворони та голуби

Як можна пояснити ці потреби

Природи чи суспільної доби:

Ще до схід сонця у мордовськім небі

З’являються ворони й голуби?

Ворон — мільйон, а голубів — десятки.

Вони у небо здіймуться ривком —

І опромінені рухливі цятки

Повідомляють: сонце за ліском.

Летять на тлі ранкової заграви

Понад берези, вишки, сіножать.

І хочеться гукнути: Боже правий!

Це ж душі тих, що у землі лежать.

А в небі те, що бачимо за дротом:

На сотню поліцаїв — кілька нас.

Смердить повітря над беззубим ротом

Від матюків —

То крук його потряс.

Це гайвороння вішало, вбивало.

І грабувало мертвих.

А тепер

(Мов правооборонцям мук замало)

Суддя нас разом поза дріт запер.

Законом стало хиже беззаконня,

Бо ті, що судять, —

І самі раби…

Колючий дріт обсіло гайворонням

На плечі нам сідають голуби.

14.01.1990