ВОРОЖІ ПТАХИ

Ворожі птахи́ підняли́ся у небо,

Ширя́ють вони, та небажані нам,

Бо нам, українцям, ті гості не треба.

Їм зе́рен і хліба ніко́ли не дам!

У небі над нами вони всі кружляють,

Їх безліч потвор над землею у нас,

Ще й бомби на наші домівки скида́ють,

Нам роблять мордо́ри біду защора́з.

Непрохані гості, ми їх не чекали,

Хай згинуть вони, як на сонці роса,

Бо совісті чистої зроду не мали,

Та й їх не чекають давно Небеса.

Їх крила відпа́дуть, вони поздихають

За злочини, вбивства, за звірства такі.

Мордорів-потво́р люди всі проклинають,

Як рі́ки, течуть у нас сльо́зи гіркі.

В залізних птаха́х цих – диявола діти,

Що здатні вбивати і нищити все.

Дай Бог, щоб востаннє зуміли злетіти,

Й політ хай за обрій усіх віднесе́!

Ворожі птахи́ над землею Вкраїни,

Ганебний політ свій здійсни́ли вони,

Госпо́дь їм запла́тить за вбивства й руїни,

За кожную бомбу із рук сатани.

29.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022