Воїн (159)

Там вода тече,

і вогонь пече,

поки ти мечем,

захищаєш світ.

Ти підстав плече,

бо й життя втече,

не побачиш більше,

свого саду цвіт.

До кінця борись,

небу лиш молись,

може ще колись,

ввійдеш в рідний дім.

Своїм дітям снись,

і з ніг не вались,

в бій, і не губись,

ворогам, мов грім.