Впертість

Квіти зтоптані всіми:

не лиш тими, про кого питають,

не тільки нами, такими;

нічого! Ще повиростають!

Казка хитає головою —

дохитаєшся! Бабо проклята!

твої слова — дукачі,

правда твоя — розп'ята.

Та її все ще бояться чорти:

як не зачують — тікають,

до іншого краю дійти

не можуть, по світу блукають.

Я вірю — нема їм ніде

жодного вічного схову:

казка ще досі в людей;

людина — ще досі казкова.