Все таке...

Все таке...

Все таке зелене. Я балдію.

Квіточку зірвати – ні, не смію.

І листочки, і дерева – все буяє.

Кінця краю тому цвіту геть немає.

Все таке червоне. Квіти грають.

Різнобарвні, різні ігри вони починають.

Ті тюльпани, ті нарциси – серденько радіє.

Їх своїм живим теплом сонечко зігріє.

Все таке блакитне. Небо плаче.

Не виходь сьогодні в море. Чуєш ти, моряче?

Хвиля піниста біжить – гола й боса.

Не дістане вона вже корабля матроса.

Все таке біленьке. Вишні зацвіли.

Пелюстки літають –ось – одна, дві, три!

Аромати цвіту і гудіння бджіл –

Чується по разу запах й шелест крил.

Все таке барвисте. Тут життя вирує.

Теплий дощик травня по містах мандрує.

І в повітрі тихо вже гуляє літо –

Вперше в мене в серці для нього відкрито.

06.05.22

Марта Піддубна