ВСЕ У КОЖНОГО СВОЄ

У кожного осінь своя,

У кожного свої простори,

У когось – ще й літо буя…

Чому все по-різному доле?

У кожного барви свої,

У кожного різна палітра.

Чи бачить хтось барви мої?

Чи змиють дощі й здує вітром?

У кожного гама своя,

У кожного різні октави.

Різниться між інших моя…

Буяють по-різному трави.

У кожного ноти свої,

Та й різні вони за звучанням.

У когось квітують гаї,

А в когось – в усьому мовчання.

У кожного струни дзвенять,

По-різному теж натягнулись,

Роки всі за обрій летять

Так швидко, що ми і не зчулись.

15.09.2020 р.

© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020

Свидетельство о публикации №120091504741