Все закінчиться тим, чим повинно.

Все закінчиться тим, чим повинно.

Хтось цей вечір зробить світанком,

І тектиме вино полинне,

І сміятиметься коханка,

І зелені котячі очі,

І котячі повільні рухи..

Я не знаю чого ти хочеш.

Муркочи мені. Буду слухать.

За вікном із нічних обіймів

Чути кроків придушений стукіт.

Бог не винен у наших війнах,

Бог не винен у наших муках.

У зміїних сплетіннях зміни,

А у змін цих – зелені очі.

Коли вибиті двері в сіни –

Я не знаю чого ти хочеш.

Все закінчиться тим, чим має,

Хтось вузлами затягне руки.

Все мине, і вона минає,

Як життя, як війна, як муки..

Від захоплення до прокльону.

На світанку такої ж ночі

Страх, як хтілось іще Самсону

Зрозуміти, чого ти хочеш.