Всередині досі свище вітер

Через тебе всередині свище вітер,

Бо там такі дзюри, що так просто не залатати.

І мені напевно не стане літер,

Тож я не знаю, як про все розказати.

Що ти прийшов, і поселився прямо під шкіру,

І я стала беззахисна перед тобою зовсім,

Що ти став моїм хижим звіром,

Та я й далі йшла б за тобою наосліп.

Як ти пішов, хоч і не вчив мене відпускати...

І мені насправді бракує літер.

І хоч навчилася без тебе тепер існувати,

Та всередині досі свище вітер.