Всі фобії від страху помруть...

Всі фобії від страху помруть,

І ти помреш, швидко й безболісно.

Смерть не зла, вона тобі лиш хоче,

Все, що мав до своєї появи, вернуть.

Волаєш: «Сховай мене, ноче!»

Від ліків Танату тікаєш ще змолоду,

Всі знають, що безсмертним не буть,

Від знань того жаху серце навпіл розколото.

Невже після війн сльози ллюттся дарма?

Далі ж вічне життя, за всі муки цей дар, ма!

Думаєш, там, десь, Бог стежить, бормоче?

Я ж кажу: всесвіт – нічого не хоче.

Як і я.

03/05/2019