“Вставай, рибалко! Гаснуть метеори”

Вставай, рибалко! Гаснуть метеори,

В загуслу північ б’ються каюки.

Здіймай вітрила і заводь мотори,

Де кручі, глід, стежки і будяки.

У морі чисті ми і душами високі,

І море не приймає жебраків,

Бо мозолі рибальські чорноокі

Йому у душу світяться з віків…

Вставай, рибалко! В зоряну заграву

Веди моторів і човнів політ.

Я заберу твою солону славу

І не віддам солодкою у світ.

Губами хвиль ми щастя п’єм і горе,

І долю нашу п’єм без вороття.

І чим сильніш гойдатиме нас море,

І чим сильніш гойдатиме нас море,

Тим менше нас гойдатиме життя.

1957