втрата

втрачаю розум від твоїх фото.

на них наче намальовані троянди.

з великих чарок скорботу розлито,

і, сподіваюсь, спогади ті вбито.

моє тіло - білий хрусталь,

воно ніжне та крихке.

твої блакитні очі - кинжал,

в них є щось жорстке.

твої очі ріжуть, пиляють,

мене навмання.

слова мене б'ють, розбивають,

задля забуття.

і плачу, молю я :
"кохана! будь милою до мене.
 серце, як крик звіра, скажене
та душа проклята моя
вже давно стала твоя"

"змирись із своєю долею,
мій любий, мій коханий.
розлучаєшся ти з волею,
хлопчина бідолашний!".