Втрата

Ніч. День.

За гранню прожитих років,

Без балачок і без дзвінків.

Трухлявієш неначе пень.

День. Ніч.

І невимовлена печаль,

Тупий та безпорадний жаль

Ніяк не заберуться з пліч.

Пусто.

Червивий місяць як більмо.

А ми лишились й живемо.

І безпорадність, хоч ти лусни.

Як, ти?

Поміж небесних коромисел

Дізнався сенс таємних чисел

І всі прийдешні наші втрати?