Вуглем та кров'ю

Вуглем та кров'ю вже розписані холсти,

б'є в унісон із біллю розривним патроном,

впадають в океан розірвані мости.
Кохання і життя вертаються з загоном.

І кожен крок завершує життя,

і тиск у скронях ладен подолати всі орбіти.
У поглядах минучих каяття
 і добрі мрії вибухом розбиті.

А за спиною світ і плескає Дніпро,
і ліхтарів вечірні теплі рами,
розпечені намов Землі ядро
та обійме кохання вже знайомі рани.

Вуглем та кров'ю залита земля
все почалось давно й закінчиться сьогодні.
І тихо хилиться над прірвами гілля
у одинокій і пустій безодні.