Вуличний етюд

вітер то птах опівнічний змах

що там за вікнами в сонних домах

тьмяні жарівки свічковий сад

тихі водойми рожевих кімнат

риби на стінах безгучно шепочуть

з кранів іржаві потоки хлюпочуть

отже прийшла кристалічна тверда

з чорних лісів запізніла вода

промінь метелика в люстро влетів

місячно вигнуті спини котів

чаші чарки на серветі

сервант

погруддя мислителя (певно кант)

іноді з піни фіранки лице

виплине

ніби чекав я на це