Вулиця знайома

Я йду по вулиці знайомій,

Тут кожен крок - історія своя .

І раптом, мов підступний злодій,

Захопить спогадів мелодія дзвінка.

І я згадаю кожну мить:

Коли до дому йшла сумна.

Коли горіли мов ті зорі,

Від щастя очі і душа.

А ось, загадку цю припинить обрій ,

Де сонце мов вогонь пала.

Воно покаже дивних мрій,

Альбом дитячий, що вела.

Усе це душу так зігріє,

І знов розпалится жага.

А я піду по вулиці знайомій,

Щоб щось іще розповіла.