Вуста

Гаряч на кінчику носу від сигарети,

Яку курили тільки твої вуста.

Твої янтарні очі, закуті пеленою сліз

Плинуть у часі, мов річка вдолі.

Твоя посмішка — стихія,

не втекти від її чар.

Я — втопився у твоїх янтарних, золотим відблиском очах.

Твої вуста були наркотиком, а я і не був залежним

Не від твоїх вуст та не від твоїх сигарет.