Взаємозв’язок

Твердішають в пальцях суглоби повільно,

хоч тоншають жили в зап’ясті щодня,

та я відчуваю: у нас є щось спільне

з вербою, що зростом усіх обганя.

І слів не знаходжу, щоб шлях привітати,

щоб пороху все розповісти про час,

щоб лезом долоні граніт розпечатать

і виявить спільність, що зріднює нас.

Аякже. Усе пересноване часом.

Єднальні волокна все в’яжуть в одне,

щоб кров у тобі на смолу запеклася,

коли хтось зап’ястя вербі розітне.

***