ВЖЕ НЕ РЕВЕ

ВЖЕ НЕ РЕВЕ

Вже не реве, вже тільки стогне

Широкий красень наш Дніпро,

Неначе в нелюдів в полоні…

Людське бездушшя довело́.

Вже не реве, не котить хвилі,

Які колись щораз котив,

Сміття у ньому, бруду, гнилі…

Та він цього не заслужив.

Вже не реве, бо вже міліє,

І скоро буде видно дно.

Дивлюсь на нього й серце мліє,

Та нелюдам же всеодно.

Вже не реве, не промовляє,

Не тішить хлюпанням тих хвиль,

А вже поволі він стихає,

Й стає на ньому вічний штиль.

Вже не реве, вже тільки стогне,

І його стогін чуєм ми.

Не дай Господь ще більш застогне…

Байдужість, Боже, надійми!

31.08.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ID: 1043081