“Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом”

Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом

В своєму зорехмарному ряду.

Завіяло, заговорило снігом

У полі. попіл салом і в салу.

Погасло небо, і землі не чути.

Сплять босі села в хаті на печі.

І сняться їм борщі, та калачі,

Та день будущний, миром не забутий.

Лиш царство заяче гасає і живе,

Бринить деінде безголовий сонях,

І скирта-дума у сніги пливе,

Пливе стара, позаторішня соня…

1966