Вже зникають слова у полоні твоїх очей

Вже зникають слова у полоні твоїх очей,

У мовчанні мелодія душ ледве чутно грає.

Знаю, час забере оцю мить і кудись втече,

Та коли ти не поряд, тоді і мене немає…

І у віршах, і прозі, у доторках ніжних барв

Даруватимеш рідне, захопиш тою красою.

Що тебе надихаю – для мене це справжній скарб,

Та ще більший дарунок – коли я натхненна тобою!

9 листопада 2012