XVI “На Різдво в Україні діються речі”

На Різдво в Україні діються речі

потаємні й вічні. Скажімо, місяць

виявляється зайвим, тому Святвечір

переходить не в ніч, над якою висять

херувими сонні, а в ніч — як море,

по якій навряд чи спроможні трії

мандрівні царі, подолавши гори,

своєчасно встигнути до Марії.

Це, однак, не значить, що все даремно,

всі прогнози, прикмети цілком опуклі.

Попри те, що зимно і те, що темно,

неминучим є чудо, скажімо, в Дуклі,

чи де-небудь. Це, як і з’ява комети,

як сама зоря, що провадила, пасла

пастушків, ягнят, як і всі предмети, —

все збувається: Йосиф, яскиня, ясла,

коляда збувається, сіно, свічка.

А проте — лишень у вертепній скрині,

до якої доступ і вхід крізь вічка,

бо насправді нема яскині, нині

я, здається, готовий прийти з дарами,

хоч діряво в кишенях, а в небі сіро.

Тут мене ловили вітрини, брами.

Треба їхати. Може, сконає Ірод.