Я більше не живу там, де болить

Я більше не живу там, де болить,

Де крик і тиша різали мене.

Я вчусь з минулого не тікать,

А залишити його… як пройдене, як сон, як те, що вже мине.

Я більше не прошу повернення днів,

Де серце вчилося тримати удар.

Я знаю: не все можна зібрати знову,

Не кожен біль перетворюється на дар.

Я не забуду — ні, це не про мене,

Бо пам’ять — це не слабкість, це мій шлях.

Але я більше не дозволю тому болю

Жити в мені і керувати страх.

Я відпускаю тих, хто не почув,

Хто обрав силу там, де треба було світло.

Я відпускаю образи і слова,

Що в мені колись так глибоко боліли.

І навіть якщо шрами ще живі,

Я більше не стаю тією дівчинкою знов.

Бо я вже інша — сильніша в собі,

Яка обирає себе… і свою любов 🤍