Я блукав.

Я блукав.

Заходив у церкву

та матами крив весь світ.

Я шукав.

Знаходив дорогу,

та раптом втрачав твій слід.

Я платив

за розбиті пляшки

Та платив за розбиті серця.

Я мовчав,

напиваючись тишею,

наче із рота мерця.

Я "скулив".

Залишався один

і мені бракувало сил.

Я конав

на колінах,

стерши себе у пил.

Я ламав

Собі пальці,

ламав всі твої олівці.

Я стогнав,

так шалено стогнав,

Бо потребу мав в твоїй руці.

Я вдихав,

як вода

Потрапляла в легені, й плив.

Я писав

кожен твій подих,

бо так істерично любив.

Я прощав

лиш тобі

кожен жест по моєму лиці.

Я воскресав,

Як топила мене

У холодній, безжальній ріці.

Я прожив

по тобі

ще двадцять із гаком літ.

Я літав,

хоча мріяв,

Щоб то був останній політ.

Я дзвонив

кожен день.

А раптом ждеш…

Я зберіг

усі речі твої,

хоча знав, що ти не прийдеш.