Я боюсь повертатися в своє місто.

Я боюсь повертатися в своє місто.

Там замість людей оселилися вісті

такі, що давно розтікаються кров’ю,

виють вовками, сичать журбою.

Я боюсь повертатися в своє місто.

Там стало так пусто, що аж затісно.

І навіть хмари над ним ридають,

як шляхом своїм в далечінь пропливають.

Я боюсь повертатися в своє місто.

Тут кожна вулиця втратила змісти,

і люди говорять ворожою мовою,

яка мою націю робить хворою.

Я боюсь повертатися в своє місто.

Боюся побачити опале листя,

яке приховає собою всі рани,

а потім і зовсім розвіє вітрами.

Я боюсь повертатися в своє місто,

де колись все життя дозрівало пречисто.

Я боюсь повертатись. Та я повернусь.

Відплачу за усе. Обіцяю. Клянусь.