Я буду ніжністю

Я побіжу під краплі літнього дощу,

Я митим душу, я за образи увесь світ прощу.

Забуду всі тривоги, й помчу в поля,

Я дихатим, радітим, як дочекалась після засухи - дощу ще Матінка-земля.

Насіюсь квітами у травах, у лугах,

Щоб радість випромінювалась у людських очах.

Я легким вітром стану і до тебе прилечу,

Я буду ніжністю – твоїм, міцним рукам й надійному плечу.

***