Я дихала Тобою

Ти у моє життя прийшов як справжнє літо,

Щоб душу втомлену мою теплом зігріти.

Ти рясно ще скропив мене дощем любові й доброти,

Щоб легше по стежиночці життя мені було іти.

Я як синичка із долонь Твоїх клювала крихти щастя,

За це Тобі помножиться та у віках воздасться.

А ще пила Тебе як у спеку п’ють джерельну воду,

В Тобі є сила, міць і гарний Ти на вроду.

Я дихала Тобою, я злетіла,

Я як ніколи жити і творити захотіла.

В Тобі насіяв Бог безодню і поваги й простоти,

Ти неповторний, справжній принц із казки Ти.

І я б хотіла, щоб ці миті множились і додавались,

І щоб вони і в Ваших долях гладдю й хрестиком ще вишивались.

Та, щоб отримати в житті, ― потрібно і сповна віддати,

Тоді в руках Його ― Ти станеш квіткою у різнобарвні кольори і неповторні аромати.

***