Я — дитина війни

Я — дитина війни

Хоч і сам народився раніше.

Виростав я під звуки її,

І росту під її керівництвом.

Мені звичні постійні тривоги,

Бачив сам, як вбивають людей.

Чим же ми, переживші епохи

Заслуговуєм тільки лиш смерть?

Непокора зростала зі мною,

Крик у грудях палає, як сталь.

Я не стану чиєюсь виною —

Я віддам ворогам лише жаль!

Хай у жилах кипить моя воля

Хай лунає розпечений крик —

Я не кину життя, мою долю!

Хоч повсюди й стоїть кров і дим

Я не впаду у їхню неволю —

Я стою, і стоятиму всім!

Не забрати ні пісні, ні мови,

Не зламати ні серця, ні честь!

І молитва за сотні героїв

Пролунає крізь попіл війни

Ця молитва, то наша свобода

Мій народ — це життя, а не смерть!