“Я добре знаю, ти пішла б”

Я добре знаю, ти пішла б

На поклик мій,

Та я мовчу, бо я – твій раб,

Слуга німий.

Поклич мене сама, поклич,

Поклич сама,

Тоді візьму я в руки бич

Теж мовчкома!

Зроблюсь господарем твоїм,

Мовчать навчу,

Збудую осяйнистий дім

З твого плачу.

Та ні, не клич мене, але ж

І не жалій,

І рабське серце не бентеж

Пучком надій.

Блаженна тиша гробова,

А в ній – наш час;

Ходім же мовчки, щоб слова

Не вбили нас.

***