Я докурюю останню сигарету

Я докурюю останню сигарету,

Мені боляче та я не плачу знов.

Усе в минулому, усе вже стерто,

І “Портвейн” уже потрапив в кров.

У дзеркалі стоїть вона-минула,

А у реальності існую я.

Вона померла, назавжди заснула,

Залишила мені своє імя.

Чорні очі, чорні губи і думки…

Я йду гуляти в невідомість,

Я поза зоною й твої дзвінки

Не проникають у мою свідомість…

Я зміню статус на “МЕНЕ НЕМА”

У повітрі ще є трохи нікотину.

Я не з тобою, я просто сама,

Я важко хвора, але не загину…

Я закриваю двері, це остання дія,

Я покидаю дім твій й душу назавжди…

Що далі? Померла вже моя надія,

Та біль у серці житиме завжди…