Я дякую Богу

                   І збудуться, і стануться дива!

              І в світі все обернеться на краще -

              І зробиться легким усе найважче,

              І найтепліші знайдуться слова.

                                       Микола Карпенко

Я – сильна, а тому тебе залишаю,

Тому залишаю, що дуже кохаю,

Кохаю ж тому, що від Бога ця сила,

Й від сили цієї – вже жити не сила.

Мене в основному словами ти раниш,

Любов таким чином не вб'єш, не обманеш.

У неї свій вік - як і в кожного з нас.

Живемо ми довго – вмираємо раз.

Я знаю, що рани усі заживають,

Й на серці рубці вони залишають.

За тяжку, тернисту й щасливу дорогу,

За дар покохати – я дякую Богу.

***