Я іду

Я іду по шляху незнакомому,

Перегортаю вічності сторінки.

Бо і сам не відомий нікому я,

Бо не чекаю й сам я на свідки.

Я — нічий. Я — ніхто. Мене не знає історія.

Мій девіз — несталість і несподіваність.

Хочете? Я заримую зараз: істерія.

Я остроїв поезію в стрій,

ні разу не надіваний.

***