Я ІЗ ТВОЇХ ДЖЕРЕЛ, ЗЕМЛЕ, ВОДУ ПИЛА

Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,

Я пил́а ту цілющу водицю,

Мене доля у сад навпросте́ць повела́,

Там, де викопав тато криницю.

Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,

В тій воді чародійная сила,

Додавалось мені і любові й тепла́,

Виростали і мрії, і кри́ла.

ПРИСПІВ

Низьки́й тобі уклін, святає земле,

Що ти мене з дитинства напува,

В тобі́ щось є заховано таємне,

Таке лиш у землі́ святій бува.

Низький тобі уклін, свята землице,

Подяка за джере́ла всі твої́,

Багата і розкішна чарівнице,

Про тебе засівали й солов’ї.

Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,

Ще й в душі розводи́ла багаття,

Срібні па́сма давно доторкнулись чола,

В серці ти і моє́ Прикарпаття.

Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,

Від душі́ ти мене напувала,

Смак твоє́ї води́, як любов, зберегла,

До джерел я вуста прикладала.

ПРИСПІВ

Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,

Я із тво́їх джерел багатіла,

Чари вічні свої́ ти воді додала́,

Все найкраще ти вкласти зуміла.

Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,

Нею спрагу свою́ тамувала,

І без неї ні дня я прожить не змогла,

До джерел я защора́з припадала.

ПРИСПІВ

30.09.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 961504

#Вірші_поезія_земля_вода

#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів