Я люблю всіх дівчат

Признаюся із жалем: я тікаю від проблем,

в мене слава лиха, я — мовляв — не жених…

Я ж люблю всіх дівчат, хоч усі вони кричать,

щоб нарешті я вибрав з-поміж них.

Була в Канаді осінь — заманив мене ліс:

Надійка сниться й досі у сяйві жовтих кіс —

та Наталка чарівна — кожній княжні рівня —

моє серце зігріла в зимі.

Серед зелені трав, як настала весна,

Ніну я запізнав — ах, була весна!

Та запахло літом з піль і закоханих хміль

знов запаморочив розум мій.

Ах, друзі молоді, порадьте у біді:

як виректись любові, коли вона — мій лік?

Люблю дівчат усіх — це мій найбільший гріх —

надто пристрасний я чоловік.

1972