Я люблю тебе високо і низько

Я люблю тебе. Високо і низько.

На усіх проміжках і відрізках.

Я люблю, коли погода нестерпна.

У жовтні, грудні, квітні і серпні.

Люблю, коли інші не люблять.

Коли інші не знають.

Я люблю, коли питають і не питають.

Я люблю тебе, навіть якщо б все горіло.

Я не любити тебе ніколи не вміла.

Я любила б тебе, якби все палало.

Мені завжди тебе буде мало.

Я не знала й не знаю, як тебе можна не любити.

Як без тебе дихати…жити…

Люблю тебе серцем, душею. Тілом.

Я любила б тебе, навіть якби б не хотіла.

Я люблю тебе дуже чесно. Землею й небесно.

Вчора, сьогодні, і завтра.

Люблю, як пластинки Френка Сінатри.

Я люблю тебе, коли радію.

Не любити тебе я і досі не вмію.

Не навчилася. Не старалася.

Не любити тебе навіть не намагалася.

Я люблю тебе, коли геть сердита.

Люблю, коли ти даруєш мені квіти

І посміхаєшся, і дивишся на мою реакцію.

Я люблю тебе в конкретності, люблю тебе в абстракції.

Я люблю тебе глибоко, далеко і близько.

Люблю високо. І люблю тебе низько.