Я — Молдова

Я — **Молдова**. Я — це край, що пахне сонцем,

Я — виноград, що п’є ранкову росу.

Я — серце Сходу, відкрите віконце,

Що у світ несе красу.

Я — **Кодри** зелені, мої легені дишуть,

І **Дністер** несе історії потік.

Я — мова, що наївні пісні пише,

Що пам'ятає кожну мить і вік.

Я — це тепло, що в глиняній печі

Пече **плацинди**, щедро политі сиром.

Я — **мамалига**, що стоїть на столі,

Гостинна, щедра, наповнена миром.

Я — голос, що співає у **хо́рі** гучній,

Я — **вишиванка**, що зберігає код.

Я — край, де праця до душі й до мрії,

Де гордий і співучий мій народ.

Скільки б вітрів історія не слала,

Я вистояла, мов скеля у віках.

Моє ім'я — це сила, що повстала

І відбилася у щедрих тих полях.

Я — це любов, яку у серці носять.

Мій рідний край, **Молдово** — це мій дім!

Я **патріот** твій. І нехай попросять

Мене забути — ні, не буде **тим**!

Я — це тисяча обіймів, я — надія,

Я — та земля, що кличе і росте.

Я — **Молдова**, справжня моя мрія,

Моє життя і щастя золоте!