Я на поясі твоєму підранок

Нічним облудом і мереживом синім

Так напружено, видно є в тім причина.

І без значення, до переповнення.

Буду значимою чи для тебе значною.

До покаяння і до приречення.

Кашеміром хапати за плечі.

І мереживом синім, сливовим.

Так любити щоби було кайфово.

Не мотати базіканням слухання.

Лиш так ніжно щипати за вушко

Словами цукровими, ніжними.

І на тіло липкими крихтами.

Крижаною оманою в спеку.

Геть так глибоко до попереку.

До перетинки в гранатовім лоні.

Опинитись в тебе в полоні.

І тремтіти, так сильно тремтіти…

Коли руки, тіло…горіти.

Без надмірного чергового фарсу.

Без пантового, модного фаршу.

Досить думати, що буде дальше.

Витру спогади і марнославство.

І затулю собою ледь ранок.

Я на поясі твоєму підранок.