Я на серці залатую діри

By Надія Ковалюк

Я на серці залатую діри,

Розбиваю коліна у кров.

Я ще вперто шукаю довіри,

Та, на жаль, розчаровуюсь знов.

Я чимраз багатію на досвід

Й чоловічу невдалу брехню.

Проводжаючи в тінь їхню постать –

Все ще вірю у долю свою.

Але так – щоб навічно,до скону,

Щоб – розхристано – щира душа.

Я молитимусь ,як на ікону…

Щоб у серці була тільки я.

Я пройду через всю Україну,

До кінця, не жаліючи ніг.

І якщо я такого зустріну –

Я його відвоюю у всіх!