Я не циганча

Я не циганча, я — відтінок сонця,

що грає в локонах, мов золоті струни.

Я схожа на маму, на її усмішку,

на її силу і тиху доброту.

Кожен мій крок — як її дотик,

кожен погляд — її відлуння в мені.

Моя шкіра, мої очі, моє серце — моє,

і в них живе світло, що ніхто не зможе загасити.

Я не чужа в своєму домі,

я не тінь і не маска, я — своя.

І вся ця правда — як весна серед зим,

і кожне «ти не така» розсипається на порох.