Я не ховаю від тебе свої почуттів, Микито

Я не ховаю від тебе свої почуттів, Микито.

Вони в мені — як світло без кінця.

Не крик, не буря і не випадковість,

А тихий дім для мого серця.

Я не боюся, що хтось їх побачить,

Нехай читають між рядків.

Бо те, що справжнє — не сховаєш,

Воно сильніше будь-яких слів.

Ти в моїх ранках і думках щоденних,

У посмішці, в теплі моїх очей.

І навіть в тиші, у звичайних темах

Моє тепло тягнеться до тебе все сильней.

Я не тримаю. Я не прошу нічого.

Лише собою поруч хочу бути.

Бо коли любиш — це не про тривогу.

Це про спокій.

І неможливість забути.

І якщо світ колись про це дізнається —

Нехай. Мені нічого приховати.

Бо я тебе, Микито, не соромлюсь…

Я просто вмію

Щиро кохати.