Я не вдягаюсь з Калинки

Я не вдягаюсь з Калинки,

а з турецького базару —

де запах спецій і кави

змішується з людським жаром.

Де торгуються не за гроші,

а за усмішку і характер,

де за п’ять євро купуєш

щастя — кольору гранату.

Не ношу я брендів чужих,

бо мій стиль — від серця.

Хай у когось лейбли блищать,

у мене — очі, і цього вистачає.

Я не модель з вітрини,

я жива, зі своїм настроєм.

Можу вдягти шаль з базару —

і виглядати, як королева з роману.

Бо не ціна робить людину,

а як вона йде по світу.

І хай сміються ті, хто не знає —

на базарі теж продають мрію.