Я не знатиму, напевно, імені твого сьогодні

Я не знатиму, напевно, імені твого сьогодні,

Але завтра ти все скажеш і запросиш на вечерю.

Я не уявляла зустріч, що була напередодні,

А цієї ночі знов не сплю й дивлюсь на стелю.

Бачу там безсонне небо, що підморгує зірками

І торшер-світильник манить своїм ледь помітним світлом.

Після зустрічі з тобою щось в мені таки зламалось.

Відпущу свої тривоги: хай летять подалі з вітром.