Я не зроню сльози з очей

Я не зроню сльози з очей.

І більше не заплачу -

Чорнила туші надто дорогі тепер,

Проймають ті слова за душу, кляті.

Напрочуд гарні, напрочуд дорогі,

Одначе,

Не варто вірити словам моїм.

О, день як ти раптово згас!

І сон не йде: він задрімав на дворі.

Він, наче тінь блукатиме між нас,

Шукатиме уста поміж розмови.

Серце шалено б’ється

І мить за крок до небуття…

У спогадах і може в серці.

Так починався день без тебе тої ночі.

Я крила закривала від небес

І сльози, що котилися мов роси

Я малювала чорним олівцем

На пам'ять…

Ось все.

(с) Махновія СТЕП