Я немов лишилася шкіри

Я немов лишилася шкіри

І в мені не лишилось людини

Ти поринув в кишеню за крейдой,

А знайшов врешті решт револьвер

Намалюй ним на стінах узори

Процарапай там скали і зорі

Не думай, відчуй. На повторі.

Покажи свій внутрішній світ

Кожен день живучі на хардкорі

Розливається важкістью повінь

Чи важливі вам ваші кордони?

Чесно, похуй. Я вільний поет.

Чи ти вільний у власній коробці?

Чи в коробці свобода можлива?

Розганяй, розбивай, і на диво

З тебе з'явиться ще один світ

14:03