Я ніч розрізав лезом ліхтаря...
Written 2017-08-19
Я ніч розрізав лезом ліхтаря
(простий ліхтар, недорога робота),
Ховались в хмарах зоряні моря
І тінь кота тулилася до плота.
Поснулий дім терпець великий мав –
В під’їзді вили про печаль гуляки,
Я теж так міг, але не верещав
І не чекав за те мовчання дяки.
А потім дощ із вітром (хай їм грець!
хіба такий малий для зливи глобус?)
І грівся у кишені гаманець
З одним квитком. На ранішній автобус.