“Я нині весь — немов крутий заміс”

Я нині весь — немов крутий заміс

Із споминів, та сповідей, та сліз.

Шаную те і вірю тільки в те,

Що у душі Голгофою росте.

Мене кололи й різали — терпів.

Але нічого не робив напів.

Ламав життя і заново творив,

Та напівправди я не говорив.

Напівкохання в серці не беріг,

Не кликав напівдруга на поріг.

Авансу на безсмертя не давав

Тому, хто напіввірш декламував.

Коли життя — воно таки життя,

Не напівмати чи напівдитя.

А раз тюрма — то це таки тюрма,

Бо напівдолі у людей нема…

Отож коли згорю у боротьбі,

Ви напівславу запишіть собі.

Мені ж доволі з Космосом злиття.

А там нехай приходить забуття.

08.07.1977