я отруїлась тими почуттями

я отруїлась тими почуттями. я їх приймала, не дотримуючись дози.

/а за вікном тоді були морози. їх холод не привів мене до тями./

і післясмак гіркий. і далі буде - лише гіркіше. спогад як нудота.

/ вже не рятує ні дозвілля, ні робота. /

тебе тепер вже серцю не забути.

ти як синдром. як вічний біль у грудях. я досі кашляю несказаним тобі.

навіщо знов приходиш уві сні, якщо в житті я завше в самоті?

так треба ж помилитися! чи ні?

перехворіла? ні. бо ти - залежність. такі безслідно не лишають душу.

і з цим тепер я жити далі мушу. забрав ти спокій. залишив - бентежність.

хоча... прошу: то краще вже наснись. насправді це найліпша панацея.

для серця хворого /вже не забуду це я! /. воно ж благає: хоч на хвильку

повернись.