Я памʼятаю ті моменти

Я памʼятаю ті моменти,

Коли проймав пекельний біль,

Та не спаса медикаменти,

Я клала душу на престіл.

Ця жертва вічною здавалась

І рівноцінною була,

За всі ті згаяні моменти,

Коли щасливий час я зна.

Спасіння вже нас не дожене.

Пропаще тіло у вогні.

Покута венами стікає,

Бездумні би дожити дні.