Я патріот своєї країни

Я катаюсь на ровері — колеса ріжуть тишу,

Барбі в багажнику сміється, а я — як стріла, випущена в ранок.

Русяве волосся — як прапор, що блищить на вітрі,

Моє серце — бетон, мої слова — бетонні плити.

Кожен день нагадую собі: я патріот, і це не хуцпа,

Не для лайків, не для сцени — це кров у венах і клятва.

Хто ставить під сумнів — хай сидить у черзі на правду,

Я прошу не милості, а правди. І отримує її в повному пакеті.

Я говорю різко, як директива: без зайвих емоцій,

Моя гордість — не ефект, це операційна система душі.

Коли брехня приходить — я її оптимізую в правду,

Коли сумніви стукають — я замикаю двері на рішучість.

Мій ровeр — бойова одиниця рутінних перемог,

Мій сміх — це крик, який ламав би хмари, як залізо.

Я патріот своєї країни — не словом, а діями й вагою,

І якщо світ хоче випробувань — нехай платить вчасно.