“Я пригорнувсь до тебе”

By Дмитро Павличко

Я пригорнувсь до тебе

Серцем і небесами,

Плечима пагорбів рідних

І доріг поясами.

Я пригорнусь до тебе

Мислею і землею,

Темнотами чернозему

І туманами глею.

Я пригорнусь до тебе

Піснею і яворами,

Золотими крильми пшениці,

Тінявими ярами.

Я пригорнусь до тебе

Подихом лісу і полем,

Рокотанням козацького маршу,

Тарасовим ореолом.

Я пригорнусь до тебе

Срібними віями хвої,

Невмирущими голосами

України вічно живої.

Я пригорнусь до тебе

Світлом і далечиною

Багряних зірниць, що вічно

Світитимуть наді мною.

В моєму тілі почуєш

Гомін смереки, і рути,

І того, що ніколи тліном

Не було і не може бути.

***